У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)

Монографія присвячена вивченню траєкторії змін політичного режиму в Україні від здобуття незалежності до Революції гідності. У фокусі уваги – вплив неформальних інститутів, передусім клієнтелізму, непотизму і неформальних угод на поведінку політичних гравців. Вихідна теза дослідження полягає у тому, що неформальні інститути визначили особливості поведінки еліт – від «картельного пакту» на початку незалежності України, до гри не за правилами, як багато хто очікував, а до систематичного порушення принципу верховенства права, що врешті призвело до утвердження неефективної інституційної рівноваги – інституційної пастки. Напівмодернізований стан держави і гібридний тип політичного режиму є проявами системної інституційної пастки. У поясненні взяті до уваги п’ять чинників: операційний код політичної культури еліт, практика укладання неформальних угод, інволюція конституціоналізму, структурні обмеження і висока непевність, які разом вливають на поведінку еліт. Їх поєднання у динамічну модель дозволило простежити процес «гібридизації» режиму України, або сповзання країни у пастку гібридності.